Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01

26 січня 2017 року о 19:00  «ТЕЛЬНЮК: #нашшевченко» буде представлено у Київському національному академічному театрі оперети у супроводі оркестру Національної оперети України. Квитки вже у касі театру! Поспішайте!

 Проект «ТЕЛЬНЮК: #нашшевченко» - це універсальне нове трактування віршів Тараса Шевченка у сучасній музиці. Робота над створенням пісень тривала протягом трьох років, проходячи перевірку на «міцність» перед різними аудиторіями - від концертів для воїнів у зоні АТО до презентацій програми в Англії, Литві, Німеччині та Канаді.

Так звана посттоталітарна травма, що насамперед турбує зарубіжних дослідників нашого життя, в авторів цього огляду має зовсім інший вигляд. Зрозуміло, що це рубець на серці і смуток в душі, але результатом рефлексій чомусь стають не сухі факти, а чергова ігрова проза, колективний роман і мандрівні нотатки. Мабуть «тоталітарна» і «родова» травми трохи різняться між собою – майже, як «українське» і «державне».

 

 

 

ДНК. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016

Автори ідеї цього колективного роману – харків'яни Сергій Жадан та Олександр «Фоззі» Сидоренко, що й не дивно: саме в першій столиці Радянської України, де, за легендою, Микола Хвильовий викликав на змагання колег-прозаїків, народився метод літературного підряду. Цього разу це сім історій, сім життів одного роду крізь призму пам'яті, зчитаної в майбутньому з ДНК головного героя: починаючи від кінця ХІХ століття, за яке в романі «відповідає» Сергій Жадан, пишучи зокрема про Гната Хоткевича, Миколу Міхновського і загалом «харківську» специфіку, минаючи «полудень» ХХ–го століття з розділами від Юрія Винничука, Ірени Карпи, Фоззі та закінчуючи «незалежним» періодом від Андрія Кокотюхи, а також футурологією до 2056 роки від Володимира Рафєєнка та Макса Кідрука. Наскрізний сюжет при цьому, очевидно, не був потрібен, значно важливішим виявилося стилістичне багатоголосся. Втім, авторській «поліфонії» так і не вдалося заглушити генетичну ненависть – як головну рушійну силу роману.

 

 

 

 

 

 

 

Анна К. Шевченко. Гра. – К.: Нора-друк, 2017

За правилами гри, розпочатої замолоду, вже дорослих героїв засилають то в Одесу, то в Нью-Йорк. І все заради чого? Квест? Вікторина? Геополітичний кросворд? Насправді ж, якщо й можливі якісь тектонічні зсуви в історії, то всі вони напрочуд локальні. «Коли я сказав, що хочу, аби ми змінили цілий світ, то мав на увазі наш власний світ, бо саме з ньо­го починаються всі зміни», - роз’яснює в фіналі з далекої Авсраліх той, що загадував загадки. Отже, мандрівка не закінчується, так само, як гра? Воно й не дивно, якщо врахувати, що авторка роману, англійська письменниця українського походження, що мешкає в Лондоні - фахівець з конфліктології, знає 7 іноземних мов, працювала в 32 країнах світу, а попередній її роман «Спадок» (в Україні вийшов в 2014 р.), опублікований в 12 країнах, був номінований на премію Джорджа Орвела у Великобританії. У своїй «Грі», написаної в 2012 році й перекладеній Володимиром Горбатьком, вона передбачила трагічні наслідки анексії Криму і пропонує несподівані рішення кримської проблеми. А якщо зважити, що «романний» ключ таїться в історичній фотографії з Кримської конференції 1945 року, де три світові лідери поділили світ та створили нову мапу Європи після Другої світової війни, то нові ставки у цій геополітичній грі з відкриттям Історії та історій будуть ще вище.

 

Дата і час

17 січня 2017 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
 
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9