Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
-Аналітика
Название (сокращённое отображение): 
Українська художниця Катерина Ткаченко розповіла про стиль «етнічного магічного реалізму»

Працювати у стилі «етнічного магічного реалізму» художниця Катерина Ткаченко почала в рідному Харкові, однак уже понад рік творчо підкорює Київ. За її плечима – низка персональних виставок, участь у масштабних мистецьких проектах, як ось у «Голольфесті», «Гагарінфесті», Всеукраїнській бієнале історичного живопису «Україна від Трипілля до сьогодення». Попереду – нові полотна й, можливо, навіть зйомка власного фільму.

Название (сокращённое отображение): 
Про зміни в роботі Національного музею імені Тараса Шевченка у розмові з генеральним директором Дмитром Стусом

Зовсім нещодавно Дмитро Стус став генеральним директором Національного музею Тараса Шевченка в Києві. Син відомого українського поета, під час церемонії призначення його на посаду, затвердив, що через рік в музеї відбудуться кардинальні зміни. Дмитро Стус переконаний, щоб зміни відбулися варто закінчити ремонтно-реставраційні роботи, побудувати серйозний менеджмент та повернути статус наукової інституції Національному музею Тараса Шевченка в Києві.  

Название (сокращённое отображение): 
Про нові модернові проекти Національної опери України імені Тараса Шевченка

Минуло три місяці, як Денис Матвієнко став художнім керівником балету Національної опери України. Вже у квітні в репертуарі головної сцени України - перші суттєві зміни: дві модернові вистави, на які безперечно вже давно чекає глядач. Про «кухню» балету та про навколо сценічні історії, читайте в нашому матеріалі.

Название (сокращённое отображение): 
Про свої враження від співпраці з українськими виконавцями, нові проекти, ринок камерної музики за кордоном, а також відверті відповіді на непрості запитання у нашій розмові з українським скрипалем Андрієм Бєловим

 

Андрій Бєлов. Український скрипаль, перша скрипка квартету Кароля Шимановського, засновник фонду «МBF», що опікується молодими музикантами, один із популяризаторів творчості Мирослава Скорика за кордоном, переможець багатьох міжнародних конкурсів виконавців (АRD у Мюнхені, Long Thibaut в Парижі, J. Joahim в Ганновері). Нещодавно він був запрошений на проект «Tabula Rasa» Мирослави Которович і Національного камерного ансамблю «Київські солісти». Про свої враження від співпраці з українськими виконавцями, нові проекти, ринок камерної музики за кордоном, а також відверті відповіді на непрості запитання у нашій розмові з Андрієм Бєловим.

Название (сокращённое отображение): 
Про те, як премія YUNA стала антипремією

Сучасна українська музика – потужна, професійна та цікава – цілеспрямовано та за великі гроші заганялася в тусовочне стійло та до сусідських, наповнених зеленню, ясел. І музиканти і музика пручалися. Рівнем інтелекту, шармом, красою. Пручалися... але йшли.Тому, що не пропонується в Україні іншого. Свого. А конче потрібно!

Название (сокращённое отображение): 
Про українсько-французькі проекти у розмові з культурним аташе Республіки Франція Анн Дюрюфле

Французька весна в Україні, численні концертні програми та кінопокази, організовані Французьким інститутом, програма «Сковорода», що сприяла появі багатьох перекладів з французької на українську – ці та багато інших проектів допомагають пересічному українцеві побачити мистецьке обличчя сучасної Франції. Анн Дюрюфле погодилася розповісти про проекти на наступний рік, а також про особливості культурної політики у Франції.

Название (сокращённое отображение): 
Про австрійську традицыю підтримки культури в нашій розмові з директором Австрійського культурного форуму Якубом Форст-Баттаглія

У жовтні 2011 року Посольство Австрії в Україні розширило своє культурне представництво. Очолив питання культурної співпраці новий Міністр-Посланник Посольства Австрії в Україні й водночас директор Австрійського культурного форуму др. Якуб Форст-Баттаглія, який розповів Інформаційній агенції культурних індустрій про пріоритетні напрями діяльності в Україні та про специфіку державної культурної політики Австрії.

Название (сокращённое отображение): 
Про діяльність Чеського центру в галузі культури на українських теренах

Чеський центр – це особлива інституція на культурній мапі України. Адже він виконує роль культурного аташе Чеської Республіки. Підтримка культурних індустрій, репрезентація чеського мистецтва, численні освітні програми, сприяння перекладацькій діяльності українських видавництв, спроби відкрити сучасну Україну для чехів – усе це завдання, які реалізовує у своїй діяльності Чеський центр. Про те, які проекти найближчим часом реалізовуватимуться цим осередком в Україні і якою є культурна політика Чеської Республіки, розповідає Дагмар Остржанська – директорка Чеського центру в Україні.

Название (сокращённое отображение): 
2 роки законодавчого безладу в гуманітарній галузі

Українська держава вступила в третє десятиріччя свого існування. За роки незалежності сформувалися основні засади ринкового суспільства. В Україні заходилися активно руйнувати позиції держави в усіх сферах. Такі підходи виправдовували намаганнями рухатися в руслі світових тенденцій. Але надмогутня світова криза, яка фактично викинула з ринку принципи ліберальної економіки, наочно довела, що руйнація керівних і наглядових функцій держави призводить до стрімкого обвалу штучних саморегульованих конструкцій навіть у могутніх і багатих країнах світу зі сформованим, усталеним та ефективно діючим громадянським суспільством. Великою мірою цю тезу можна віднести і до гуманітарної сфери. Українські реалії гуманітарного простору, до того ж, накладаються і на цілковите нерозуміння представниками так званої сучасної вітчизняної “еліти” напрямків та векторів ефективного та модернового руху нашої культури і в нашій культурі.

Название (сокращённое отображение): 
Про українські реалії прокату арт-хаусного кіно розповів Денис Іванов

Це кіно не для всіх, але для кожного. Будь-хто знаходить у цих стрічках частинку себе, бо в цих фільмах – звичайне життя без спецефектів і перебільшень. Про українські реалії арт-хаусного кіно Інформаційній агенції культурних індустрій ПРО розповів Денис Іванов, директор дистриб’юторної компанії "АРТХАУС ТРАФІК", який не з чуток знає все про «підводні течії» у роботі з нестандартним і ризиковим кіно.

Название (сокращённое отображение): 
Про майстер-класи у мистецьких галереях розповів Павло Гудімов

Сьогодні важко уявити будь-який мистецький проект без майстер-класу. Однак що ж криється під цим поняттям? Чи справді ця форма здатна навчити тебе дивитися на мистецтво професійним оком або й власноруч долучитися до розвитку сучасного мистецтва? Як потрапити на майстер-клас і хто є їхніми відвідувачами? На ці та інші запитання Інформаційній агенції культурних індустрій відповів Павло Гудімов – засновник і куратор культурного холдингу //гудімов арт проект.  Структура  об’єднує різні види діяльності, але функціонує як єдиний живий організм. Це лабораторія, де люблять експериментувати й пишаються результатами своїх дослідів. Одними з яких є майстер-класи.

Название (сокращённое отображение): 
Борис Олійник вважає, що жодного тиску на Шевченківський лауреат у питанні присудження Національної премії імені Тараса Шевченка, нема

З неофіційних джерел інформагенції ПРО стало відомо, що Шевченківський комітет можуть розформувати, а Національна премія імені Т. Шевченка може відійти повністю до Кабміну. Борис Олійник не прояснив ситуацію довкола чуток, однак розповів про особливості 50-річчя премії.

Безліч премій, номінацій та усіляких інших потурань людському марнославству сьогодні змушує нас по-філософськи ставитись до нагород і нагороджень. Проте 50 років тому українці ще не сном-духом не знали гонкурівських, букерівських та інших західних церемоній та й, власне, всередині тоді ще Радянського Союзу монопольне право преміювати когось або щось належало державі.

Название (сокращённое отображение): 
Кирило Карабиць розповів ПРО працю і співпрацю диригента

Покликання диригента для мене завше мало відтінок якогось особливого обрання. Він веде за собою оркестр, він інтерпретує музичний твір і веде тим самим за собою слухача, у світ, який може відрізнятися від світу композитора чи виконавця, він веде своїми шляхами… З ним можна не погоджуватися, з ним можна дискутувати, на нього можна навіть ображатися, однак поки він провадить – на ніщо ні в оркестрі, ні в залі не можна відволіктися, не маєш змоги зійти з цієї дороги. Навіть, якщо ти на її початку бачиш інші горизонти, мусиш піддатися йому – диригентові. Довірити своє відчуття музики його відчуттям. І лиш наприкінці цього блукання можеш нарешті сказати, чи зміг він тебе вивести на очікувані обрії. 

Відтак інтерпретація постаті самого диригента, напевно, є кроком сміливим, навіть до певної міри нахабним. Однак спробую втілити цей ризик і розшифрувати партитуру особистості, з якою сьогодні пов’язується торування музичного шляху українського митця за кордон.

Кирило Карабиць – молодий український диригент, нині головний диригент Борнмутського симфонічного оркестру (Велика Британія).    

Фотографія, окрім творчої творчої ідеї, має свою природу.  Це документальна сутність, що існувала, та зафіксована з певним емоційним підтекстом. Однак керувати такою машиною часу вдається небагатьом.  Постать Ігора Гайдая широко відома в українських та  міжнародних колах професійних фотохудожників. Його проекти «Космос українського хліба», «Саман», «Українці», «РАЗОМ.UA» торкають своєю простотою, та зовсім не спрощеністю. 22 січня авторові фото-книг «Українці. Початок третього тисячоліття» (1996—2003) та «9 місяців + 3 дні» (2006—2008) виповнилося 50 років. Про теоретичний феномен фотографії та сорокарічний досвід на практиці митець розповів у власній галереї «Камера».

Название (сокращённое отображение): 
Олександр Зирін розповів про можливості створення профсвята для телевізійників

Наближається цікава дата – день виходу в ефір першого професійного українського телевізійного центру в Києві. Це сталося  1 лютого 1939 року. Як стало відомо Інформаційній аґенції культурних індустрій, в Україні ініційовано запровадження професійного свята українських телевізійників – Дня працівника українського телебачення. Відзначати це свято пропонується саме 1 лютого.

Ми попросили відповісти на декілька запитань координатора даного проекту незалежного українського телевізійного продюсера, режисера-постановника та оглядача Олександра Зиріна.

6 січня 2011 року Президент України Віктор Янукович підписав Закон України «Про культуру». Користувачі Інформаційної агенції культурних індустрій ПРО мають змогу ознайомитися з текстом Закону на ношому порталі.

ЗАКОН УКРАЇНИ № 2778–VI

Про культуру

Цей Закон визначає правові засади діяльності у сфері культури, регулює суспільні відносини, пов'язані із створенням, використанням, розповсюдженням, збереженням культурної спадщини та культурних цінностей, і спрямований на забезпечення доступу до них.

«Співом досягають вони того, що є найліпшим критерієм найвищого мистецтва: враження безпосередності, необхідності та правди» - такий відгук про хоровий спів можна знайти у пресі в 20-х роках минулого століття. Народне хорове мистецтво утворилося в 90-і роки ХІХ ст. у результаті творчих пошуків фольклориста, хорового диригента та композитора за покликанням і лікаря за фахом Порфира Демуцького. У звичайному співочому колективі він збільшив чисельність співаків. Але кожен виконавець вільно розвивав свою пісенну лінію, і виходило: хто в ліс, хто по дрова, тому виникла потреба записувати і розписувати співочі партії. Нині зразки хорового співу можна почути, завітавши на концерти хору ім. Григорія Верьовки,  Академічної капели «Думка» або камерного хору «Київ». Чого досягли співом за двадцять років свого існування ПРО розповів директор і диригент хору «Київ» Микола Гобдич.

Неможливо збагнути, як щедро часом обдаровує Бог людей творчістю і як вони, незважаючи ні на що, приймають це покликання і рушають із ним по життю. Часом буває важко, часом - нестерпно важко... Однак за лаштунками цього болю лишається щось значно світліше, що своїм пронизливим променем зворушить чиєсь просте життя і перетворить його на мистецтво жити.

1 листопада для української культури, справді, день, осяяний справжністю, безкомпромісністю, силою... Два мужа української культури - Федір Стригун і Володимир Сіренко народжені в цей день. День, який за грегоріанським стилем патронують Усі Святі. Переповідати історії цих творців надзвичайно відповідально, бо все одно всього не збагнеш і щось важливе для них... залишиш за рядками. Тому моя розповідь матиме дещо особистісний характер, щоб не вишуковувати біографічних перепитій, а звернутися до тих рефлексій, які заворожують після знайомства з Федором Стригуном і Володимиром Сіренком...

Невеличкий зал… Рояль… За ним сидить чоловік… Лунає пісня, яка потроху привертає увагу оточуючих своєю мелодійністю та душевністю… твій погляд зупиняється… і ти вже не можеш не дослухати до кінця… Так почалось моє знайомство з композитором, музикантом та виконавцем Сергієм Шишкіним. Незвичайна особистість, з щирим та відкритим поглядом, з філософією в думках та з патріотизмом в серці. Відданий українській музиці, українському продукту. Постійний член журі фестивалю «Тарас Бульба» та організатор фестивалю «Володимир». Починав свою кар’єру так само, як більшість провінційних музикантів – зі складнощами та перепонами.

Наприкінці серпня ще раз звернімося до проекту, який розпочали. Це коментарі відомих діячів української культури щодо здобутків за 19 років незалежності. Сьогодні експертами виступають український композитор Євген Станкович, театральний режисер Сергій Проскурня та художниця Анжеліка Рудницька. Нагадаємо наші традиційні питання: 

1. Що варто змінити, аби культура української незалежної держави могла повноцінно розвиватися?

2. Які культурні бренди, створені за часів незалежної України, здатні нас ідентифікувати і в українському, і у світовому просторі?

 

Дата і час

21 лютого 2017 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9