Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
Яскравий фінал театрального сезону
Название (сокращённое отображение): 
Балетом «Юлій Цезар» завершився 150-й театральний сезон у Національному академічному театрі опери та балету України імені Тараса Шевченка

 У Національній опері України вже стало доброю традицією закінчувати сезон прем'єрою. Не став винятком і ювілейний 150-й театральний сезон. Майже під його завісу, 20 червня, тут відбулася прем'єра балету «Юлій Цезар».

Ця масштабна постановка - ще один показовий приклад плідної співпраці двох країн, України та Італії, на ниві культури. Цікаво, що якщо раніше Посольство Італійської Республіки в Україні та Італійський інститут культури в Україні підтримували оперні прем'єри, то це перший випадок, коли вони зацікавилися постановкою балету. Втім, напевно одна з причин такої пильної уваги - ім'я композитора.

Отторіно Респігі після Пуччіні став першим італійським композитором свого покоління, який завоював широке визнання в усьому світі. Але, на відміну від автора «Тоски», він став відомим в першу чергу завдяки своїм симфоніям. А його програмні симфонічні твори «Римські фонтани», «Пінії Риму», «Святкування Риму» якраз і лягли в основу постановки балету «Юлій Цезар». Ідеально доповнила загальну симфонічну картину маловідома, але надзвичайно виразна «Бількіс, Цариця Савська» - сюїта з музики до однойменного балету Респіги.

Цікаво, що фактичним ініціатором нової постановки виявився головний диригент Національної опери України Микола Дядюра. Одного разу він запропонував художньому керівнику балету Аніко Рехвіашвілі зробити спектакль на дуже красиву, але, на жаль, мало виконувану в нашій країні музику. (Сам Дядюра з творів, які увійшли до «Юлія Цезаря», диригував лише «Пінії Риму» в Київській філармонії. Так що, фактично, нова постановка Національної опери - здійснення давньої мрії диригента).

Аніко Рехвіашвілі взялася особисто за написання лібрето до балету. При цьому ідея про Юлія Цезаря була далеко не першою. Спочатку балетмейстер замислювалася про інших історичних персонажів і теми. І лише згодом викристалізувалася концепція зробити балет про знаменитого римського імператора. А в розробці теми балетмейстеру допомагала її захопленість з дитинства історією. Адже Аніко Рехвіашвілі - дочка історика.

«Тема Цезаря та Стародавнього Риму для мистецтва не нова, - розповіла балетмейстер-постановник Аніко Рехвіашвілі. - Але наш балет - це дещо інший історичний та психологічний підхід, імпресіонізм. Взявшись за тему, ми почали вивчати музику Респігі й саму епоху Цезаря. На збір та вивчення матеріалу пішло п'ять місяців. Я - дочка історика, тому знала, що, де і як шукати. Потрібно було зрозуміти, як трилогія Респіги про різні часові проміжки та різні об'єкти може поєднатися, і в який особистості. Спочатку я вибрала Гая Марія. (Давньоримський полководець і політичний діяч, який був чоловіком тітки Цезаря. Цицерон написав про нього однойменну поему, а Плутарх склав життєпис). Це потужний, хоча і негативний образ. Він був для мене втіленням кривавого Риму. Але поступово підхід змінювався. І так виникла фігура Цезаря».

Двоактний спектакль містить величезний пласт античної культури та традицій. «Вони вважали себе богоподібними. Така собі колективна ідеологія володіння світом за правом найрозумніших й найсильніших. Епоха абсолютно несумісних речей: неймовірної жорстокості та високорозвиненої культури суспільства, - говорить Рехвіашвілі. - «Юлій Цезар» - це історія про владу. А саме - про Римський тріумвірат: Цезар, Помпей, Красс ... І про любов. Але тут ми обійшли досить заїжджену тему Клеопатри. Набагато більше нас зацікавила Кальпурнія, дружина Цезаря, на руках якої він, заколотий змовниками, і помер. Глядачі повністю зануряться в атмосферу розкоші та колосальних задумів, «почують» рев натовпу в Circus Maximus, побачать і бойові танці, і оргії, і бої гладіаторів - все, що характеризує той час у всій його помпезності».

Для повноти картини творцям вистави не вистачало однієї частини. Тому римську трилогію Отторіно Респігі було вирішено доповнити сюїтою «Бількіс, Цариця Савська». Однак ця музика дуже рідко виконувалася, а її партитуру вдалося тільки випадково придбати під час гастролей театру в Японії.

Постановники виявилися фактично першовідкривачами - адже для «Юлія Цезаря» була використана практично не балетна музика. Але така робота приносила величезне задоволення і над нею працювала з захопленістю вся трупа. Танцівники, щоб краще зрозуміти своїх персонажів, сіли за вивчення історії.

Новий балет «Юлій Цезар» вражає масштабністю. У постановці залучена практично вся балетна трупа театру. «Адже великий репертуарний театр повинен відповідати своєму статусу і створювати великі роботи. Можуть бути камерні вистави, але все ж треба прагнути залучити всю трупу по максимуму», - вважає Аніко Рехвіашвілі.

Окремо потрібно відзначити художника-постановника Станіслава Петровського та художника по костюмах Наталю Кучерю, які за півроку виконали гігантську роботу. Так, для вистави було створено 140 костюмів. А над масштабними декораціями два місяці працювала бригада художнього комбінату театру з 13 осіб.

Головні партії на першому прем'єрному показі вистави 20 червня виконали: Микита Сухоруков (Гай Юлій Цезар), Тетяна Льозова (Кальпурнія), Віталій Нетруненко (Гней Помпей Великий), Олексій Потьомкін (Марк Ліциній Красс), Єлизавета Гогідзе (Кіфрідія).

Головні партії на другому прем'єрному показі вистави 26 червня виконують: Станіслав Ольшанський (Гай Юлій Цезар), Анастасія Шевченко (Кальпурнія), ЯрослаТкачук в (Гней Помпей Великий), Олександр Шаповал (Марк Ліциній Красс), Ольга Кіф’як (Кіфрідія).

 

Дата і час

21 вересня 2018 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9
 
 
 
 
 
 
15