Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
У Києві відбудеться конференція про проблеми дослідження Голодомору у ХХІ ст.
Название (сокращённое отображение): 
16 листопада в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми дослідження Голодомору у ХХІ ст.: цифри, джерела, висновки»

Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» спільно з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Фундацією українського Голодомору-Геноциду (Чикаго, США), Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, Асоціацією дослідників голодоморів в Україні та Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років в Україні 16 листопада 2017 року на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 60, Червоний корпус, аудиторія 355) проводять Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми дослідження Голодомору у ХХІ ст.: цифри, джерела, висновки».

4 жовтня 2016 року Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» провів Міжнародну науково-практичну конференцію «Голодомор 1932 – 1933 років: втрати української нації», ключовим питанням якої була проблема демографічних втрат української нації під час Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років, яка досі не вирішена в науці і залишається дискусійною. Окрему увагу конференція приділила аналізу експертних оцінок демографічних втрат України від Голодомору Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України та розцінила їх як неостаточні і умовні через застосування в розрахунках некоректних базових даних, взятих експертами з матеріалів сфальсифікованих всесоюзних переписів 1937 і 1939 років, та відправної цифри кількості населення УСРР станом на 1 січня 1932 року. Цей факт викликав актуальну дискусію в науковому середовищі і тоді ж було ухвалене рішення про створення робочої групи, до складу якої пропонувалось залучити представників різних наукових кіл. Передбачалося, що вони представлять свої методики обрахунку демографічних втрат, джерела і спробують дійти консенсусу в цьому складному питанні. Проте робоча група з певних причин так і не запрацювала. Але науковці не сиділи на місці. І на сьогодні вони володіють уточненими даними, послуговуються нововиявленими документами, якими готові поділитися з колегами та почути зауваження і доповнення з цього приводу від опонентів.

У 2018 році Україна і весь світ будуть вшановувати 85-роковини злочину геноциду – Голодомору. Одним із напрямків роботи зовнішньополітичного відомства Президентом України визначена робота з урядами та парламентами інших держав щодо продовження визнання Голодомору геноцидом української нації. На чому має робити акценти Україна? Якими є відповіді на питання, до маніпуляції якими вдаються політики та держава-опонент – Росія? Адже применшення кількості жертв рівнозначне запереченню злочину геноциду і продовженню радянської брехні. Ба більше, дослідження і публічні обговорення на високому науковому рівні в жодному разі не перешкоджають процесу визнання Голодомору геноцидом української нації, адже згідно з Міжнародним правом злочин геноциду визначається не кількістю жертв, а спеціальним наміром знищення нації або її частини. Саме тому темою першої панелі є «Правовий аспект визнання геноциду українців: виклики сьогодення» .

До роботи у другій панелі – «Демографічні втрати України в 1932 – 1933 рр.: нові дослідження» запрошені історики, демографи, судмедексперти та політичні психологи. Адже запитання: «Кого вважати жертвами Голодомору» і «Скільки їх» – є такими, до яких активно привернена увага в інформаційному та науковому просторі останніх років, а російська пропаганда паралельно веде інформаційну війну, з одного боку розмиваючи часові рамки, причини і сутність, з іншого – приховуючи наслідки злочину, вчиненого державою, правонаступницею якої вона є.

Третя дискусійна панель – «Джерела для вивчення історії Голодомору і докази злочину геноциду» – об’єднає дослідників різних категорій джерел з історії геноциду українців: офіційних документів режиму, що збереглися в архівах, даних усної історії, щоденників очевидців, документів іноземних спецслужб і дипломатичних представництв, закритої внутрішньовідомчої документації – партійних і каральних органів тощо.

Програма

10.00 – 10.30. Вступна частина з вітальними словами:  

Володимир Бугров, проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Євген Нищук, Міністр культури України

Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею «Меморіал жертв Голодомору»

Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті

Микола Кочерга, президент Фундації українського Голодомору-Геноциду (Чикаго, США)

Іван Васюник, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років в Україні

10.30 – 10. 45. Слово свідкам Голодомору: З.І. Масло, М.П. Онищенко

10. 45 – 12.15. Дискусійна панель «Правовий аспект визнання геноциду українців: виклики сьогодення»

Спікери:

Володимир Василенко (д. ю. н., професор Національний університет «Києво-Могилянська Академія»)

Валерій Удовиченко (співробітник Служби безпеки України, Керівник слідчо-оперативної групи СБУ з розслідування кримінальної справи №475 за фактом вчинення геноциду в Україні у 1932-1933 рр., заслужений юрист України)

Арсен Зінченко (д. і. н., професор, провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України

Володимир В’ятрович (к. і. н., Голова Українського інституту національної пам’яті)

Ганна Гопко (кандидат наук із соціальних комунікацій, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах)

Лариса Дір (директор Департаменту закордонного українства та етноконфесійного діалогу Міністерства закордонних справ України)

Модератор: Мирослава Антонович, доктор права, доцент, Національний університет «Києво-Могилянська Академія»)

12.15 – 12.30. Перерва на каву

12.30 – 14.00. Дискусійна панель «Демографічні втрати України в 1932 – 1933 рр.: нові дослідження»

Спікери:

Олександр Гладун (д. е. н., заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України)

Наталія Левчук (д. е. н., головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України)

Володимир Сергійчук (д. і. н., професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка)

Андрій Кісь (к. мед. н., експерт вищого кваліфікаційного класу, лікар вищої категорії, заступник начальника Харківського бюро судово-медичної експертизи)

Любов Найдьонова (д. псих. наук, член-кор. НАПН, заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України)

Ярослав Калакура (д. і. н., професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка)

Степан Хмара (Герой України, політик, громадський діяч)

Модератор: Ростислав Мартинюк, історик, журналіст, аналітик, експерт

14.00 – 15.00. Обід

15.00 – 16.30. Дискусійна панель  «Джерела для вивчення історії Голодомору і докази злочину геноциду»

Спікери:

Станіслав Кульчицький (д. і. н., професор, Інститут історії України НАН України)

Василь Марочко (д. і. н., професор, Інститут історії України НАН України, голова

Асоціації дослідників голодоморів в Україні)

Степан Дровозюк (д. і. н., проф., ректор Вінницької академії неперервної освіти)

Роман Подкур (к. і. н., Інститут історії України НАН України)

Ніна Лапчинська (головний зберігач фондів Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», заслужений працівник культури України)

Валентина Борисенко (д. і. н., професор, Інститут мистецтвознавства, фольклористки та етнографії НАН України)

Модератор: Тарас Пшеничний, к. і. н., заступник декана історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

16.30 – 17.00. Обговорення. Підведення підсумків.

 

Дата і час

25 листопада 2017 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9