Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
Др. Якуб Форст-Баттаглія, директор Австрійського культурного форуму: «Австрія має традицію сильної державної культурної політики»
Название (сокращённое отображение): 
Про австрійську традицыю підтримки культури в нашій розмові з директором Австрійського культурного форуму Якубом Форст-Баттаглія

У жовтні 2011 року Посольство Австрії в Україні розширило своє культурне представництво. Очолив питання культурної співпраці новий Міністр-Посланник Посольства Австрії в Україні й водночас директор Австрійського культурного форуму др. Якуб Форст-Баттаглія, який розповів Інформаційній агенції культурних індустрій про пріоритетні напрями діяльності в Україні та про специфіку державної культурної політики Австрії.

- Пане Якубе, Ви відносно нещодавно приїхали до України. Скажіть, будь ласка, чим викликано розширення культурного відділу в Україні й чи означає це, що Австрія має зацікавлення щодо більш комплексної культурної присутності в нашій державі?

-  Так, в Україні я офіційно перебуваю з жовтня минулого року. Раніше культурна співпраця була частиною обов’язків посольства, однак лише додатком до основних питань політичної й економічної співпраці. Виокремлення культури в окремий відділ стало справді важливим кроком у побудові культурного мосту між Австрією й Україною, адже це може допомогти створити цілий комплекс спільних проектів, які з одного боку, репрезентували б мистецькі надбання Австрії, а з іншого – дали можливість для партнерських стосунків із українським культурним простором. Варто зазначити, що культурна діяльність за кордоном є однією із трьох засад зовнішньої політики Австрії і покликана не тільки презентувати країну, але й бути важливим елементом, який поєднує Австрію з іншими країнами. При цьому, Австрійський культурний форум є підрозділом Міністерства закордонних справ Австрії й здійснює свою діяльність в межах зовнішньої політики Австрії та пріоритетів політики ЄС.

Особисто я, незважаючи на ще короткий термін перебування в Україні, добре ознайомлений із ситуацією тут. По-перше, за освітою я історик і славіст, маю ступінь доктора наук і широкий список наукових праць, відтак знайомий і на теоретичному, і на практичному рівні з ситуацією у Східній Європі. Водночас, на дипломатичній службі перебуваю вже понад 30 років, працював ще за радянських часів культурним аташе Посольства Австрії в Москві (1982-1984 рр.). Протягом 2001-2006 рр. я був послом Австрії в Естонії.  Відтак я приїхав до Києва, розуміючи, наскільки важливо побудувати міцні культурні мости між нашими державами.

До речі, якщо говорити про культурну співпрацю, то у це поняття ми вкладаємо також зв’язки в галузі науки, особливо гуманітаристики. Так, при Львівському університеті імені Івана Франка діє Австрійсько-український центр співробітництва в галузі науки і культури, досить потужні зв’язки в галузі освіти й науки налагоджено з Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича (і це зрозуміло, адже університет було засновано ще імператором Австро-Угорщини Францом Йосифом). Особлива історія співпраці відбулася в Одесі – тут знаходиться офіс Вповноваженого з питань освіти, який є представником Федерального міністерства з питань освіти, мистецтва та культури і КультурКонтакт Австрія, що займається питанням підготовки вчителів німецької мови.

Приємно й те, що українські університети самостійно налагоджують зв’язки з австрійськими науковими інституціями та університетами, що значно розширює можливості нашої співпраці. Погодьтеся, інституційний розвиток значно укріплює наші позиції в культурному просторі. Адже вивчення історії, літератури, мистецтва дає змогу якісніше оцінити нинішню ситуацію й по суті створити сьогодні платформу для постійного культурного діалогу в Україні.

На світлині - директор Австрійського культурного форуму, др. Якуб Форст-Баттаглія, Мартін Вальц та проф. Р. Пилипенко (15 листопада 2011 року, театр «Колесо», читання творів С. Цвейга в оригіналі)

- Розбудова Австрійських бібліотек – також входить до діяльності форуму?

- Австрійські бібліотеки – дуже актуальне питання для нас. На сьогодні ми маємо вже п’ять бібліотек по Україні: у Києві, Харкові, Львові, Чернівцях та Дрогобичі. Деякі з них працюють в межах великих українських бібліотек, до прикладу – Австрійська бібліотека при Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, деякі є автономними. Так, нині ми ремонтуємо харківську бібліотеку. Чому ми таку увагу приділяємо бібліотекам? По-перше, кожна з них має постійне оновлення бібліотечного фонду, і це важливо. Адже потрібно не лише разово наповнити книжками бібліотеку, а й постійно оновлювати фонди. Лише тоді ми можемо говорити про актуальну присутність книги в інформаційному обігу. Окрім того, бібліотека не виконує функцій лише бібліотеки. По суті, це окремі культурні центри, у яких часто відбуваються конференції, виставки, дискусії. Маючи такі центри в кількох українських містах, ми одержуємо простір для постійних акцій. Коли я працював в Естонії, то Австрійська бібліотека там практично була нашим культурним посольством, адже вона приймала міжнародні заходи. Це значно допомагало в комунікації. Така ж ситуація й в Україні. Так, минулоріч Австрійська бібліотека при Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відкрила кількатижневу виставку. І ми вкотре переконалися, що це правильний шлях. Люди мають знати, що, завітавши раз до такого центру, вони матимуть змогу розширити свої знання про Австрію не лише із книжок. Тут на них завжди чекатимуть цікаві інтерактивні проекти. Мені приємно відзначити ще й те, що до заснування бібліотек в Україні поступово долучаються й приватні особи. Так, дрогобицька бібліотека постала завдяки австрійсько-польському письменникові єврейського походження Адамові Зєлінському, який народився в Дрогобичі. Він ініціював створення такого центру, ми ж допомогли якісно забезпечити бібліотечні фонди книжками.

- Які заходи серед тих, що 2011 року провів Австрійський культурний форум, ви могли б відзначити в особливий спосіб?

- Знаєте, нам пощастило минулого року втілити досить потужну культурну програму. У травні 2011 року в Одесі пройшли Дні Відня. Зокрема, нам вдалося провести міжнародну конференцію «Ефективне управління в регіоні Чорного моря».

Серед інших важливих проектів – переклад статей професора Інституту Східної Європи при Віденському університеті Андреаса Каппелера, що вийшли у збірці під назвою «Україна. Процеси націєтворення». По суті, це унікальне видання, адже актуальні питання української громади розкриваються на тлі нашої доби істориком, який працює за межами вашої держави. Такий здавалося б відсторонений погляд допомагає витлумачити багато цікавих аспектів ідентичності української нації. До речі, це також цікаво з точки зору австрійських зв’язків. І українці, і австрійці – це водночас нації й держави дуже молоді та дуже «старі». Тому інтеграція в сучасний світ, ідентичність нації – дуже актуальні для нас питання. У цьому контексті минулоріч ми видали двомовну збірку праць «Українсько-австрійські зустрічі». У ній автори дискутують на тему 20-річчя встановлення контактів між нашими державами. До речі, деякі матеріали, як оповідання Оксани Забужко та Андрія Куркова, тут опубліковані вперше.

Нарешті українською мовою перекладено твір австрійського класика 20 сторіччя, письменника, який є візитівкою бурхливого минулого віку – Роберта Музіля «Людина без властивостей». Це велика праця і ми радо допомогли у втіленні цього проекту «Видавництву Жупанського» та перекладачеві Олексі Логвиненкові. Вийшов достойний проект. До речі, цей тритомник презентований у Києві на початку 2012 року. Також гарний початок року (посміхається)! До речі, історія австрійської літератури постала також на сторінках монографії Тимофія Гавриліва «Шкіц філософії сум'яття. Австрійська література у XIX і XX сторіччях» (Львів: «ВНТЛ-Класика», 2011). Раджу всім поринути у світ австрійської літератури цієї доби, яка фактично була таким першим відголоском модерну в європейській громаді.

 Eggner Trio на сцені Національної філармонії України  

Окрім того, ми брали активну участь у підтримці музичних програм у Києві, Львові, фестивальних заходів. Передусім варто згадати поетичний фестиваль у Чернівцях «MERIDIAN CZERNOWITZ», а також музичний проект «Музичні приношення Малеру» - концертну програму, що знайомила українського слухача з доробком сучасних австрійських композиторів – Матіас Кранебіттер, Даніель Мозер – чия творчість перегукуються з Малерівськми темами. Крім того, минулого року ми запросили до столиці Eggner Trio, який у Національній філармонії України презентував програму з творів Шуберта, Шумана й Шостаковича. Тож переконаний, що нам вдалося зробити багато.

- Пане Якубе, на яких проектах цього року зосереджуватиметься Ваша діяльність?

- Уже на початку лютого до України ми привеземо відомого піаніста, викладача Інституту музики у Відні п. Клеменса Цайлінґера. У Національній філармонії України 3 лютого він відкриватиме наш щорічний абонемент концертом до 280-річчя Йозефа Гайдна. Музичні події також плануються й у Харкові. Зокрема, 11 лютого тут презентуватиметься відомим австрійським скрипалем Ернстом Ковачічем концерт для скрипки Альбана Берга. До речі, ми прагнемо відкрити для українського слухача нові імена в австрійській музиці. Погодьтеся, ні Бетховен, ні Моцарт, ні Штраус, ні навіть Малер не потребують реклами. Їхні імена вже є брендами, які працюють на себе самі. Наше завдання – підтримати ті проекти, які не представлено широко за кордоном, познайомити слухачів із новим мистецьким спадком Австрії. Так, восени 2012 року у Національній філармонії України ансамбль Київ-Симфоньєта (оркестрування Олександра Щетинського) виконає програму австрійського композитора Арнольда Шонберга. Для нас це відповідальна подія.

2012 року будуть нові театральні постановки, виставки, участь у фестивалях тощо. Адже 2012 рік для України дуже привабливий, особливо через Євро. Наші європейські вболівальники мають побачити в Україні гарний культурний і туристичний продукт, щоб ця держава і її культурне надбання мало попит в ЄС. Зі свого боку ми інформуватимемо українців про можливості участі в австрійських проектах. Зокрема, молоді арфісти й композитори ще можуть подати заявки на участь у міжнародних конкурсах, організованих Інститутом музики у Відні (березень 2012 року), а письменники мають змогу податися на грант у Ґраці. Тож думаю, що співпраця буде цікавою.

- А як складається Ваша співпраця з меценатами й австрійським бізнесом?

- Знаєте, Австрія має традицію сильної державної культурної політики. Тому для нас підтримка від меценатів чи бізнесменів не є пріоритетною Звісно, ми відкриті до співпраці. Однак, якщо таких охочих немає, то для нас це не є принципово. Наші бюджети формуються і виділяються на культурні проекти. До речі, така ж історія і в самій Австрії. Більшість великих проектів фінансується державою. Ми не можемо віддати Зальцбурзький фестиваль чи Віденську оперу. Культура – це державна стратегія. При цьому, досить часто бізнес долучається до гастрольної діяльності наших колективів. І це нормально, адже гастролі закордон – США, Японія – вимагають значних капіталовкладень. Однак ще раз наголошую: Австрія як держава максимально сприяє культурним процесам. І нині ми можемо стверджувати, що нам вдалося побудувати міцну культурну державу Європи.

- Ця державна підтримка розповсюджується і на приватні культурні ініціативи?

- Так, звісно. Кожен учасник культурних процесів може запропонувати свій проект. І врешті одержати підтримку від держави. Співпраця держава – громадянське суспільство – це потреба сучасного мультикультурального суспільства. І держава відкрита до такої форми комунікації. Як відкритий і Австрійський культурний форум до співпраці з українськими культурними діячами.

Спілкувалася Ірина Плехова       

 

Дата і час

16 грудня 2017 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9