Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
День смерті української письменниці та громадської діячки Наталі Кобринської

Цього дня у 1920 році померла українська письменниця та громадська діячка Наталя Іванівна Кобринська. Наталя Іванівна була однією із засновниць феміністичного руху в Галичині, брала участь у виданнях жіночих альманахів «Перший вінок» та «Наша доля». Вона не обмежувала свою діяльність лише українськими видноколами, а стежила за подіями європейського життя, співпрацювала в чеській енциклопедії «Науковий словник Отто».
Вона вперше виступила як письменниця у 1883 році (оповідання «Пані Шумінська», «Задля кусника хліба»). Пізніше видала збірки «Дух часу» (1898), «Ядзя і Катруся» (1904), у творах яких змалювала трагічну жіночу долю, пригнічене становище жінки-селянки («Ядзя і Катруся», 1893), привітала пробудження національних почуттів у селян («Виборець», 1891), розвінчала фальшиве «народолюбство» чиновництва («Cуддя», 1887), оспівуючи водночас справжні громадянські почуття («Перша вчителька», 1900); виявила себе як майстер соціально-психологічного оповідання. На початку XX ст. писала переважно твори фантастико-романтичного змісту, сюжети яких навіяні фольклором, народними віруваннями («Cудільниці», 1894; «Чортище», «Рожа», 1898, та ін.), об’єднані пізніше в збірці «Казки» (1904); водночас окремі твори зазнали впливу символізму, містики («Блудний метеор», 1899; «Психограми», «Руки», «Відцвітає», 1903). У творах періоду 1-ї світової війни («Кінь», «Полишений», «Cвічка горить», 1915; «На цвинтарі», «Каліка», 1917) засудила її братовбивчий характер, відобразила воєнне лихоліття.
У публіцистичних статтях письменниця зверталася переважно до теми боротьби за суспільні права жіноцтва, характеризувала роботу жіночих громадських організацій («Руське жіноцтво в Галичині в наших часах», «Про первісну ціль Товариства руських жінок», 1887). Виступала з літературно-критичними літературознавчими розвідками, де досліджувала творчість українських письменників («Ніцшеанські мотиви», 1907; «Не ходи, Грицю, на вечорниці»  драма Cтарицького і народна пісня», 1911), представників європейських літератур («Про «Нору» Ібсена», 1900; «Август Cтріндберг», 1901) і пам’ятки української народної творчості («Cимволізм в народній пісні», 1905).
 

 

 

Дата і час

22 червня 2018 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9