Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
День смерті українського скульптора, графіка, маляра, етнографа, колекціонера Івана Гончара

Цього дня у 1993 році помер український скульптор, графік, маляр, етнограф, колекціонер, заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), народний художник УРСР (1991), лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Шевченка (1989) Іван Макарович Гончар.
Іван Гончар працював у галузі станкової та монументальної пластики. Скульптурним творам І. Гончара притаманні сміливе моделювання форми, динамічні композиції, портрети – чітко окреслені характери.
Він зібрав велику колекцію етнографічних матеріалів, творів народного мистецтва. Створив перший в УРСР приватний музей, який облаштував у власному будинку, спорудженому на виділеній Спілкою художників УРСР землі – неподалік від Києво-Печерської лаври.
Експонати для музею збирав під час імпровізованих експедицій Україною. Колекція налічує 7 тисяч предметів: ікони, народний одяг, дерев'яні скульптури, музичні інструменти, іграшки, вироби з металу. Окремий масив колекції становлять 20 тисяч архівних світлин із різних регіонів України.
З популярністю І. Гончара як колекціонера почав зростати й тиск на нього. Відверте роздратування першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста викликала подвижницька діяльність Івана Гончара. Зібрана ним колекція унікальних етнографічних експонатів не поступалася за своєю цінністю збіркам ряду провідних державних музеїв. Петра Шелеста непокоїла та обставина, що «приватну збірку українського народного мистецтва в будинку скульптора І. Гончара систематично відвідують представники різних областей республіки, в тому числі націоналістично настроєні елементи, які використовують своє перебування там для ідеологічного впливу на відвідувачів». У 1968 році П. Шелест підтримав комплекс заходів Комітету держбезпеки при РМ УРСР, які мали примусити І. Гончара передати зібрані ним старожитності до державних музеїв. Дізнавшись через рік, що музей І. Гончара продовжує існувати П. Шелест звинуватив спецслужби у бездіяльності.
У 1972 р. І.Гончара виключили з КПРС. У серпні 1973 року за рішенням Київського бюро обласного комітету КПУ було заборонено для демонстрування кінострічку «Соната про художника», присвячену І. Гончару (режисер В.Шкурін).
На основі своєї збірки І. Гончар уклав альбом «Україна й українці» –  певну місцевість ілюстрував фотографіями характерних типажів місцевих мешканців, замальовками церков і жител, зразками вишивки, ткацтва, гончарства. З цієї праці утворилося 18 томів унікальних даних.
Після смерті митця, у 1993 році, хатній музей Івана Гончара став державним.

 

Дата і час

15 серпня 2018 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9