Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
День смерті українського правозахисника, члена-засновника Української Гельсінської групи Івана Кандиби

Цього дня 2002 року помер юрист, правозахисник, член-засновник Української робітничо-селянської спілки (1960) та Української гельсінкської групи (1976), голова Проводу ОУН в Україні Іван Олексійович Кандиба.
У березні 1945 р. родина Кандиб була примусово переселена на Миколаївщину. Іван Кандиба закінчив юридичний факультет Львівського університету і працював адвокатом. 1960 року разом з Левком Лук'яненком створив нелегальну Українську робітничо-селянську спілку, яка пропагувала ідею виходу України з СССР шляхом референдуму на підставі статті 17 Конституції СССР. 20 січня 1961 року за цю законну діяльність сім членів Спілки були заарештовані і того ж року засуджені за звинуваченням у «зраді Батьківщині» та «створенні антирадянської організації», зокрема – Левко Лук'яненко до кари смерті (замінена на 15 р. таборів суворого режиму), Іван Кандиба – до 15 років, решта – на коротші терміни.
Звільнений у січні 1976 року, І. Кандиба протягом 5 років живу Пустомитах на Львівщині під адміністративним наглядом, без права виходити за межі містечка. Та вже в листопаді того ж року Іван Кандиба прилучився до правозахисної Української гельсінкської групи як член-засновник. Брав активну участь у її роботі, підписував усі її документи. Режим нагляду посилився – мусив бути вдома з 20-ї до 6-ї години ранку.
24 березня 1981 р. Іван Кандиба знову заарештований за звинуваченням у проведенні «антирадянської агітації та пропаганди». Йому інкримінували співавторство і розповсюдження 18 документів Української гельсінкської групи, заяву на її захист. 24 липня 1981 р. Львівський обласний суд засудив Івана Кандибу за ч. 2 ст. 62 КК УРСР до 10 років таборів особливо суворого режиму і 5 років заслання з визнанням особливо небезпечним рецидивістом.
Карався в сумнозвісному таборі особливо суворого режиму ВС-389/36-1 у с. Кучино Пермської області, де загинули Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко, Василь Стус. Брав участь у численних акціях протесту. В 1988 р. був запроторений до штрафного ізолятора на 65 діб. Звільнений 9 вересня 1988 р. після оголошення голодування протесту і вимоги президента США Рональда Рейгана звільнити Івану Кандибу. У неволі відбув 22 роки.
1990 року Іван Кандиба створив і став першим головою Всеукраїнського політичного об'єднання ДСУ – «Державна самостійність України».З 1994 р. – редактор газети «Нескорена нація», з 1996 р. – голова Проводу ОУН в Україні.

 

Дата і час

23 листопада 2017 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9