Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
День смерті українського письменника, публіциста, перекладача, літературознавця, історика, видавця Мирослава Ірчана

Цього дня 1937 року, внаслідок сталінських репресій, трагічно загинув український письменник, публіцист, перекладач, літературознавець, історик, видавець Мирослав Ірчан (Андрій Дмитрович Баб'юк).

Навчався в коломийській гімназії; у 1914 р. закінчив учительську семінарію у Львові. Під час Першої світової війни служив у Легіоні Українських січових стрільців, редагував газету «Стрілець». У 1920 р. вступив до лав КП (б) У; разом із 1-ю Галицькою бригадою перейшов на бік Червоної армії; був комісаром агітпоїзда, редагував фронтову газету «Більшовик». У 1921 р. переїхав до Києва; у 1921–1922 рр. читав лекції у школі червоних старшин, редагував журнал «Галицький комуніст».

У 1922–1923 рр. жив у Празі, навчався в Карловому університеті.

 У 1923 р. виїхав до Канади, де редагував журнали «Робітниця» і «Світ молоді», був секретарем Заокеанської філії Спілки пролетарських письменників «Гарт». П’ять років перебування за океаном принесли йому славу прогресивного журналіста.

У 1929 р. повернувся в Україну (м. Харків), очолював літературне об’єднання «Західна Україна», редагував його однойменний журнал і журнал «Сільський театр». У 1933 р. був заарештований за сфабрикованим звинуваченням у приналежності до «контрреволюційної націоналістичної організації» і засуджений до десятирічного терміну ув’язнення. Покарання відбував у Соловецькому таборі особливого призначення. У жовтні 1937 р. рішенням судової «трійки» УНКВС по Ленінградській області засуджений до розстрілу. Страчений в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського р-ну, тепер Республіка Карелія, РФ. 

У 1956 р. посмертно реабілітований.

Мирослав Ірчан належить до когорти українських письменників доби Розстріляного Відродження.

 Дебютував у літературі в 1914 р. (оповідання «Зустріч»). Відзначився як драматург – п’єси «Бунтар» (1921), «Безробітні» (1922), «Дванадцять», «Родина щіткарів» (обидві – 1923), «Бувші люди», «Товариство Пшик» (обидві – 1925), «Малі ковалі», «Підземна Галичина» (обидві – 1926), «Радій» (1928), «Плацдарм» (1931). Відомий також як прозаїк – збірки новел «Сміх Нірвани» (1918), «Фільми революції» (1923), «Проти смерті» (1927), «Тайна ночі» (1930), «Матвій Шавала» (1931), повісті – «Трагедія Першого травня» (1923), «Карпатська ніч» (1924), «В бур’янах» (1925), нариси – «З прерій Канади в степи України», «Степова база» (обидва – 1930), «Осінь у димах», «На Західній Україні і в Західній Європі» (обидва — 1931) та ін. Як літературознавець відомий розвідками: «Перший галицький пролетарський поет» (1923), «Василь Стефаник» (1924), «Поет в тюрмі» (1926) та ін. 

Перекладав українською мовою твори В. Броневського, Ї. Волькера, Н. Саура.

 

 

Дата і час

23 листопада 2017 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9