Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
День смерті українського мовознавця Михайла Калиновича

16 січня 1949 року помер український мовознавець, санскритолог, перекладач і літературознавець, академік АН УРСР (з 1939 року) Михайло Якович Калинович.

Із 1907 року навчався у Петербурзькому університеті.

 У 1912 році закінчив Київський університет, в якому був залишений професорським стипендіатом.

 Починаючи із 1916 року викладав у цьому університеті. Вів курси вступу до мовознавства, порівняльної граматики, індоєвропейських мов, санскриту, історії стародавньої індійської літератури та інше.

З 1924 року – одночасно науковий співробітник АН УРСР.

У 1930–1949 роках працював завідувачем відділу загального мовознавства, директором Інституту мовознавства АН УРСР.

З 22 лютого 1939 року – академік АН УРСР, академік-секретар відділення суспільних наук.

Перші наукові публікації Михайла Калиновича присвячені проблемам індології:

  • «Природа й побут в давньоіндійській драмі», 1916;
  • «Бгавабгуті Шринанта», 1918;
  • «Концентри індійського світогляду», 1928 та інші.

Відомі праці з літературознавства і художнього перекладу:

  • монографія «Шляхи новітньої французької поезії», 1924;
  • розвідки про західноєвропейських письменників Г. Велса, Дж. Конрада, Р.-Л. Стівенсона, Д. Дідро.

Також у його доробку переклади творів Максима Горького, А. Чехова, Еміля Золя та інших.

М. Калиновичу належить також низка публікацій з теорії та історії лексикографії, що сприяли зростанню професійного рівня українських лексикографів повоєнного часу, оформленню лексикографії як окремої наукової лінгвістичної галузі.

М. Калинович – редактор-упорядник 2-го тому академічного «Російсько-українського словника», що виходив окремими випусками у 1929–1933 роках; відповідальний редактор і один з укладачів фундаментального «Російсько-українського словника» (1948), який протягом багатьох повоєнних років заступав собою відсутні на той час усі інші типи словників. Виданий однак у добу правління Сталіна після масових репресій українських словникарів (Агатангел Кримський, Григорій Голоскевич, Віктор Дубровський, Овсій Ізюмов, Андрій Ніковський, Євген Плужник та ін.), якими закінчилася українізація 1920 – 30-х років, останній словник мовознавці жартівливо називають «російсько-російським» (за добором української лексики) або «зеленим» (за кольором обкладинки).

 

 

Дата і час

24 лютого 2018 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9