Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
День смерті українського композитора Станіслава Людкевича

Цього дня у 1979 році помер український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог, громадський діяч Станіслав Пилипович Людкевич. Станіслав Людкевич був лауреатом Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1964), народним артистом СРСР (1969), Героєм Соціалістичної Праці (1979).
Навчаючись на філологічному факультеті Львівського університету, С. Людкевич самостійно вивчав теорію композиції в своєї матері-піаністки, а також у Мечислава Солтиса (Львів), О. Цемлінського та Г. Греденера (Відень).
Він був одним із організаторів Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові,  його директором (1910 – 1915), викладачем теоретичних дисциплін і інспектором філій (від 1919).
Працював із хорами «Боян», «Бандурист», «Сурма».
Від 1936 року  Станіслав Людкевич – голова музикологічної комісії НТШ.
Від 1939 р. – професор, завідувач кафедри теорії та композиції Львівської консерваторії. Одночасно у 1939–1951 рр. працював старшим науковим співробітником Львівської філії Інституту фольклору АН УРСР.
Композитор виступав за збереження українських традицій, шанобливе ставлення до видатних діячів українського народу. У 1919 році організував концерт ушанування пам’яті померлих композиторів. У 1948 р. категорично відмовився осудити композитора Василя Барвінського, 1963 р. підписав лист до голови Президії ВР СРСР Л. Брежнєва про його звільнення і реабілітацію.
Станіслав Людкевич створив низку хорових творів на слова українських поетів-класиків: Т. Шевченка – кантата-симфонія «Кавказ» (1902–1913), кантата «Заповіт» (1934), І. Франка – кантата «Вічний революціонер» (1898), «Наймит» (1941), М. Шашкевича, Ю. Федьковича, М. Рильського; симфонічні поеми – «Каменярі» (1926), «Галицька рапсодія» (1928), «Веснянки» (1935), «Дніпро» (1947), «Пісня юнаків» (1948), опера «Довбуш» (1955) «Не забудь юних днів» (1956), «Наше море» (1957), «Мойсей» (1962), «Чакона» (1964), фортепіанні та скрипкові концерти, солоспіви. Як музикознавець виступав з численними критичними та науковими розвідками з фольклористики, теорії та історії музики, об’єднаними згодом у збірку «Дослідження і статті» (1976). Останній період свого життя займався переважно обробкою народних пісень і своїх власних музичних творів.
 

 

Дата і час

16 січня 2018 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9