Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
День смерті українського композитора, педагога, диригента, фолькло¬риста, музично-громадського діяча Михайла Вериківського

14 червня 1962 року помер український композитор, педагог, диригент, фолькло­рист, му­зично-громадський діяч, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1944) Михайло Іванович Вериківський.

Закінчивши початкову школу, М.І.Вериківський вступив до міського училища і був прийнятий до архієрейського хору. Здобуття музичної освіти продовжував у Кременецькому комерційному училищі (1912–1914 рр.), де навчався грі на музичних інструментах. М.І.Вериківський керував хором і оркестром народних інструментів, грав у симфонічному оркестрі училища, навчався грі на віолончелі, фортепіано та робив перші композиторські спроби – створював фортепіанні прелюдії й романси. Із цими юнацькими творами М.І.Вериківський вступив до Київської консерваторії (1914).

Від 1922 року викла­дав у Музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка та Київській консервато­рії (до 1960, з пе­рервою 1941–1944; від 1946 –  її професор).

1920 р. –  керівник Українського національного хору; 1921–1928 рр. –  співзасновник, член правління і голова Товариства ім. М.Леонтовича (керівник хору-студії при ньому); 1928–1930 рр. –  голова президії та завідувач науково-творчим відділом Всеукраїнського товариства революційних музикантів.

1926–1928 рр. – диригент Київського, 1928–1935 рр. –  Харківського театрів опери та балету.

1940 р. –  керівник Державної капели «Думка», 1950–1958 рр. –  науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.

1957 року зробив оркестровку симфонії невідомого автора кінця XVIII століття, яка згодом виявилася Першою симфонією Ернеста Ванжури.

Творча спадщина композитора включає понад 400 творів.

Сценічні твори:

  • опери: «Діла небесні» (1931), «Сотник» (1939), «Наймичка» (1943, обидві – на сюжети поем Тараса Шевченка), «Слава» (1961);
  • музична комедія «Вій» (1936, 2-а редакція 1945 – комічна опера);
  • балет «Пан Каньовський» (1930).

Симфонічні твори:

  • ора­торія «Дума про дівку-бранку Марусю Богуславку» (1923);
  • симфонічна сюїта «Веснянки» (1924);
  • кантата «Гнів слов'ян» (1941);
  • драматична симфонічна поема «Петро Конашевич-Сагайдачний» (1944).

Інше:

  • понад 60 камерно-вокальних творів;
  • понад 40 масових і близько 100 пісень для дітей;
  • близько 100 обробок українських народних пісень для різних вико­навців.

М.І. Вериківський створив музику для театрів «Березіль» та Київського імені І. Франка, Харківського дитячого театру, театральних вистав, кінофільмів «Чорна хмара» (1936), «Назар Стодоля» (1937), «Кармелюк» (1938), «Київ» (1945), «Собор» (1946).

 

 

 

 

Дата і час

20 червня 2018 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9