Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
День народження українського вченого, митрополита, політичного, громадського і церковного діяча, мовознавця Івана Огієнка

Цього дня у 1882 році народився український вчений, митрополит, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, історик церкви, педагог,  член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка Іван Іванович Огієнко (Митрополит Іларіон).
У 1896 році Іван Огієнко закінчив початкову чотирирічну школу, далі навчався у Київській військово-фельдшерській школі, по закінченню якої працював у Київському військовому шпиталі.
У 1909 р. закінчив Київський університет св. Володимира, згодом навчався на Вищих Педагогічних курсах, працював у Київському комерційному інституті. З 1915 р. викладав у Київському університеті, був приват-доцентом на кафедрі мови і літератури. Належав до Української Партії Соціалістів-Федералістів. У 1917-1918 рр. відіграв значну роль в українізації вищих навчальних закладів і шкільництва. З 1918 р. – професор кафедри історії української культури Київського Українського Державного Університету.
14 січня 1918 р. І.Огієнко виступив на Всеукраїнському Церковному Соборі у Києві з доповіддю «Відродження Української Церкви», в якій аргументовано довів право Української церкви на самостійне існування. Влітку 1918 р. виступив засновником і став першим ректором Кам’янець-Подільського Українського Державного Університету (відкритий 22.10.1918).
На початку 1919 р. Огієнко призначався Міністром освіти УНР в урядах В.Чехівського та С.Остапенка. В 1919 – 1920 pp. – Міністр віросповідань УНР в урядах Іс. Мазепи та В.Прокоповича.
16 листопада 1919 року, після від’їзду Директорії УНР з Кам’янця-Подільського, І.Огієнко став головноуповноваженим уряду. Захоплення Кам’янця-Подільського більшовицькими військами (16.11.1920) змусило його емігрувати до Польщі. З 1920 р. він жив у Тарнуві, в 1921 р. був членом Ради Республіки і до 1924 р. – міністром у справах віровизнання уряду УНР в екзилі.
З 1924 р. викладав українську мову у Львівській учительській семінарії, протягом 1926 –1932 pp. був професором церковнослов’янської мови на богословському факультеті Варшавського університету. Заснував і редагував у Варшаві журнал «Рідна мова» (1933–1939 pp.) і «Наша культура» (1935–1937 рр.), які сприяли популяризації української культури, єдиної літературної мови серед українців за межами УРСР, виступав проти русифікаторської політики тогочасного керівництва радянської України.
У жовтні 1940 р. на Соборі українських православних єпископів був висвячений (під ім’ям Іларіона) архієпископом Холмським і Підляським. Здійснював українізацію церкви на Холмщині шляхом запровадження української мови у богослужіння. З березня 1944 р. –митрополит Холмсько-Підляський.
Влітку 1944 р. Огієнко змушений був емігрувати до Швейцарії (жив у Лозанні), а у вересні 1947 р. – до Канади (м. Вінніпег). У серпні 1951 р. на Надзвичайному Соборі УГПЦ у Вінніпезі був обраний главою Української Греко-Православної Церкви у Канаді та митрополитом Вінніпегу. І.Огієнко доклав чимало зусиль для організації та розбудови українського національно-культурного та релігійного життя в Канаді. Заснував Теологічне Товариство (нині Теологічне Товариство митрополита Іларіона), здійснив реорганізацію богословського факультету Манітобського університету, перетворивши його в Колегію ім. св.Апостола Андрія (готував православних священиків для українських громад в усьому світі), очолював Науково-Богословське товариство, розгорнув велику науково-дослідницьку та видавничу діяльність, відновив видання та продовжував редагування науково-популярного журналу «Наша культура» (1951 – 1953 pp., з 1954 р. – «Віра і культура»). За І.Огієнка було проголошено Акт об’єднання 3-х українських автокефалій за кордоном.
І.Огієнко є автором багатьох наукових праць з українського мовознавства, історії церкви, культури, канонічного права: «Огляд українського язикознавства» (1907); «Українська культура» (1918); «Український стилістичний словник» (1924); «Історія українського друкарства» (1925); «Чистота і правильність української мови» (1925); «Кирило і Мефодій: їх життя і діяльність» (тт. 1-2, 1927-1928); «Пам’ятки cтарослов’янської мови 10-11 ст.» (1929); «Українська літературна мова 16 ст. і Крехівський Апостол 1560 р.» (тт. 1-2, 1930); «Сучасна українська літературна мова» (1935); «Українська Церква» (тт. 1-2, 1942); «Історія української літературної мови» (1950); «Іконоборство» (1954);
«Візантія і Україна» (1954); «Українська Церква за Б.Хмельницького. 1647-1657» (1955); «Князь Костянтин Острозький і його культурна праця» (1958); «Дохристиянські вірування українського народу. Історико-релігійна монографія» (1965); «Канонізація святих в Українській Церкві» (1965); «Слово о полку Ігоревім» (1949; 1967) та ін. Крім того, Іван Іванович Огієнко здійснив переклад Св.Письма українською мовою (вид. 1962).

 

Дата і час

24 лютого 2018 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9