Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
День народження українського скульптора і художника, одного із основоположників кубізму в скульптурі Олександра Архипенка

11 червня 1887 року народився український та американський скульптор і художник, один із основоположників кубізму в скульптурі, почесний член Об'єднання МитцівУкраїнців Америки (ОМУА) та дійсний член Американської Академії Мистецтва і Літератури Олександр Порфирович Архипенко.

Народився в сім’ї професора Київського університету, інженера-механіка і винахідника. У 1902 р. став студентом Київського художнього училища, з якого через три роки був виключений за участь у революційному русі. Продовжив навчання в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури в приватних студіях Москви та Парижа.

У 1908 році він переїхав до Франції. В Парижі 25-річний українець лише кілька тижнів відвідував школу мистецтв. Потім він полишив її і вже ніколи не звертався ні до мистецьких закладів, ні до відомих, іменитих майстрів. Він обрав свій шлях мистецького вдосконалення. Студіюючи у паризьких музеях разом з Амадео Модільяні стародавню скульптуру Греції, Ассирії, готики і, особливо, Єгипту, Архипенко виробляв власний, неповторний стиль, намагаючись, за його словами, "поєднати в одній формі невловиме: простір, прозорість, світло, рефлексію...". І це йому блискуче вдалось. Революцію, яку Пабло Пікассо творив у малярстві, Олександр Архипенко здійснив у скульптурі.

Майже всі новаторські тенденції у мистецтві поч. ХХ ст. так чи інакше пов'язані з його ім’ям. Зароджується кубізм. Олександр Архипенко входить до знаменитої паризької "Золотої секції" разом з Дюшампіаном, Браком, Пікассо, Браккузі та Модільяні. У його роботах того періоду все тяжіє до простих форм: голова – куля, руки – циліндри, очі – блакитні еліпси – "Синя танцюристка", "Боксери", "Карусель-П'єро" (1913). Та коли майстрові вказують, що його "Боксери" – початок кубізму в скульптурі, він відповідає: "Думка використання простих форм виникла з моїх захоплень… Саме вона привела мене до форм, які я вперше вжив у скульптурі в період кубізму. Але я не кубіст. Я сам по собі, я – незалежний". Знаменитий "Гондольєр" (1914), про якого Г.Голь писав: "…казкова вертикальна лінія, що ледь-ледь спирається на діагональ, а в цілому несе незрівнянну рівновагу", за словами Архипенка, "виносить геометричний характер із скрайнього спрощення, а не з догми кубізму…".

Митець завжди у мистецтві "крокував своїм шляхом". Захопившись ідеєю моделювання простору, він вперше у світовій практиці використовує "простір всередині" та "порожнечу" як зображальний елемент, рівний матеріальному. Це була одна з найбільших Архипенкових знахідок – "відкриті форми”. Водночас він переносить акцент з опуклості на впадину, зі світла на тінь. Так постають його шедеври, що стали вже мистецькою класикою ХХ століття – "Крокуюча жінка" (1912), "Червоний танок" (1913), "Жінка, що сміється" (1915).

У своїй творчості Олександр Архипенко тяжів до простих форм, постійно експериментував, віддаючи належне технократичній цивілізації XX ст. Він повернув пластиці колір, «складав» єдину форму з різних нееквівалентних форм, створюючи примхливі конструкції з дерева, скла, металу, целулоїду, фіксуючи їх в рамах на домальованому фарбами тлі (серія «Медрано»). Митець працював у галузі «скульптуро-малярства», поєднуючи тривимірність і площинність, виконував постаті з наскрізними отворами, вперше у світовій практиці застосувавши простір «всередині» й «порожнечу», так звані контррельєфи.

Усе своє життя митець сумував за рідною Україною, одного разу зізнавшись: «Хтозна, чи думав би я так, якби українське сонце не запалило в мені почуття туги за чимось, чого й сам не знаю».

За життя митця відбулося 118 персональних виставок, зокрема в Німеччині, Італії, Нідерландах, Франції, США. Найкращі музеї світу надавали зали для його творів.

О. Архипенко викладав у створених ним численних студіях, Чиказькій школі індустріальних мистецтв, університетах у Канзас-Сіті та Сіетлі. Його учнями були скульптори, які згодом стали всесвітньо відомими, — Д. Манцу, А. Джакометті, О. Цадкін, Г. Мур.

Олександр Архипенко, пронісши через усе життя зачарованість красою рідної землі, справив значний вплив на розвиток модерністського мистецтва у XX ст. Понад тисячу його скульптур і малярських творів увійшли до скарбниці світового мистецтва, вони зберігаються в багатьох музеях світу, а також у Національному художньому музеї України (м. Київ), Національному музеї (м. Львів).

Працюючи у США над серією скульптурних портретів відомих американських діячів, він створив портрети Т. Шевченка та І. Франка.

 

 

Дата і час

18 червня 2018 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9