Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
День народження українського оперного і камерного співака в еміграції Мирослава Скала–Старицького

Цього дня у 1909 році у містечку Скалі-Подільській Борщівського району народився український оперний і камерний співак (тенор), педагог, музично-громадський діяч Мирослав Скала-Старицький (справжнє прізвище – Старицький, сценічний псевдонім – Міро Скаля).
Сценічну кар’єру М. Старицький розпочав виступами у західноукраїнських мандрівних театрах – імені І. Тобілевича, а також у театрі Й. Стадника. Тут він виконував партії Андрія в опері С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», Петра в опері М. Лисенка «Наталка Полтавка», головні чоловічі ролі в оперетах Й. Штрауса «Циганський барон», Ф. Легара «Весела вдова», Р. Планкетта «Корневільські дзвони».Вокальну освіту М. Старицький здобув у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка (згодом – Львівській державній консерваторії) у класі професора солоспіву Л. Улуханової.
Від 1939 р. М. Старицький виступав на Львівському радіо, а після закінчення консерваторії став солістом оперного театру.У 1942 р. співак переїхав до Відня, де вдосконалював вокальну майстерність. Здавши державні іспити, він отримав запрошення від театру «Пфальцопера» в Кайзерсляутерні (Західна Німеччина). Після війни М. Старицький знову повертається до Відня. Тут він виступає в радіопередачах, концертах, стає солістом театру «Фольксопера», завойовує симпатії місцевої публіки.
В оперному репертуарі М. Скала-Старицького понад 40 партій. Серед них: Фауст, Ромео («Фауст», «Ромео і Джульєтта» Ш. Ґуно), Вертер, де Ґріє («Вертер», «Манон» Ж. Массне), Вільгельм Мейстер («Міньйон» А. Тома), Надір («Шукачі перлів» Ж. Бізе), Герцог, Альваро, Альфред («Ріґолетто», «Сила долі», «Травіата» Дж. Верді), Пінкертон, Рудольф, Каварадоссі, де Ґріє («Мадам Баттерфляй», «Богема», «Тоска», «Манон Лєско» Дж. Пуччіні), Ленський («Євґеній Онєґін» П. Чайковського), Самозванець («Борис Годунов» М. Мусоргського).У 1951 р. М. Скала-Старицький став першим виконавцем ролі князя Ігоря у віднайденій опері Ж. Бізе «Іван IV» (Великий театр м. Бордо), що спричинилося до великої популярності співака. Його ім’я було надруковане у всіх партитурах цієї опери, яка згодом виставлялась у Німеччині, Швейцарії, Англії.За мистецькі досягнення М. Скала-Старицький отримав нагороди і відзнаки, зокрема Срібну медаль і почесний диплом Парижу (1951), Золотий ключ Детройта (1957).
М. Скала-Старицький наспівав ряд платівок в українських фірмах «Хвилі Дністра», «Арка» (Нью-Йорк), «Ехо» (Монреаль) та в канадській філії англійської фірми «Лондон» (Монреаль).
М. Скала-Старицький завжди підкреслював, що він є українцем. У його концертах, поряд із західноєвропейською музикою, постійно звучали солоспіви М. Лисенка, С. Людкевича, В. Барвінського, Д. Січинського, Я. Лопатинського, О. Бобикевича, А. Гнатишина, українські народні пісні в обробках Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, М. Вериківського. Своїм почесним обов’язком співак вважав виступи на національних урочистостях. Назвімо лише деякі: Шевченківські академії (Париж, Вінніпег), концерти на честь М. Лисенка (Мюнхен, Париж, міста Великобританії), М. Шашкевича (Париж), Лесі Українки (Париж), святкування 100-літнього ювілею Українського Католицького Братства ім. Св. Варвари (Відень), відзначення 700-ліття коронації короля Данила Галицького (Париж), 40-ліття Державності (Париж), Свято героїв (Детройт), Свято Покрови – Свято УПА (Лондон).
Від 1963 р. М. Скала-Старицький провадив у Парижі власну музично-драматичну студію, де навчав співу та акторської майстерності талановиту молодь українського походження.
М. Скала-Старицький прагнув виховати не лише співаків, артистів, а, насамперед, свідомих патріотів. Його учні вивчали українську мову та вимову, декламуючи вірші, читаючи уривки із прозових творів. Разом із своїм керівником студійці брали участь у різних українських та французьких імпрезах, пропагували українське мистецтво у Франції, Бельгії, Великобританії. Їхні виступи на Шевченківських святкуваннях, в урочистих Академіях на пошану Лесі Українки, Івана Франка, Олександра Олеся незмінно викликали жвавий інтерес у публіки та критики.
За порівняно невеликий період існування студії маестро вдалось підготувати талановитих співаків, серед яких – О. Андріїшин, У. Чайківська, Л. Вітошинська, В. Бідник.
М. Скала-Старицький проявив себе невтомним музично-громадським діячем. Він брав активну участь у житті української громади країн, де йому доводилось жити і працювати. Так, у Відні він входив до складу управи Музичної секції при студентському товаристві «Січ»; у Парижі був одним із засновників і головою «Об’єднання українських професійних музик» (1947), «Товариства Українських митців і Прихильників українського мистецтва» (1960). З не меншим запалом М. Старицький взявся за організацію «Об’єднання Українських Професійних Музик на чужині», основними завданнями якого мали б бути видавництво українських музичних творів, пошуки і публікація матеріалів про українських митців. На жаль, цих планів не вдалось зреалізувати. Невдача спіткала і спроби заснувати український музичний часопис у Лондоні. На той час у Канаді організували видавництво журналу «Вісті» і не вартувало розпорошувати сили. У цьому журналі згодом публікував свої статті і М. Старицький. Ще одна грань його обдарування – публіцистика – проявилась в останні роки життя митця. На сторінках часописів «Свобода», «Українське слово», «Громада», «Шлях перемоги», «Українська думка» друкувались його відгуки на оперні вистави, концерти, а також статті, присвячені різним проблемам вокального мистецтва.
 

 

Дата і час

15 серпня 2018 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9