Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
День народження українського історика-соціолога, громадсько-політичного та наукового діяча Олександра Шульгина

Цього дня 1889 року народився український історик-соціолог, дійсний член НТШ, політичний, громадський і науковий діяч, член Центральної Ради, генеральний секретар міжнаціональних справ, член емігрантських урядів УНР, професор УВУ в Празі Олександр Якович Шульгин.

Вивчав історію й філософію у Петербурзькому університеті (1908–1915), згодом асистент у ньому (1915–1917). Там почав свою громадсько-політичну діяльність.

З початком березневої революції повернувся до Києва, став членом Української Центральної Ради, згодом і Малої Ради. За його керівництва закордонною політикою Франція й Англія визнали de facto УНР й Україна почала мирні переговори з союзом Центральних Держав у Бресті. За гетьманату був співробітником міністерства закордонних справ Української Держави, з липня 1918 р. – послом України у Софії. У 1919 р. – призначений Директорією УНР членом української делегації на Мирну Конференцію в Парижі, згодом (1920) голова української делегації на першій асамблеї Ліги Націй у Женеві; а з 1921 року очолював Надзвичайну дипломатичну місію УНР у Парижі. У 1933–1938 pp. виступав проти більшовицького терору в УРСР, примусової праці, голодомору в Україні; домагався від установи біженців при Лізі Націй визнання української національності.

У 1923–1927 рр. жив у Празі, де був професором УВУ і Українського Вищого Педагогічного Інституту ім. М. Драгоманова, у яких викладав загальну історію й філософію історії. Тут разом з однодумцями відновив радикально-демократичну партію, ставши головою її празького комітету. У 1926 р. був призначений міністром закордонних справ УНР в екзилі й керував її зовнішньою політикою.

У Парижі з 1927 р. брав активну участь у житті української еміграції: 1929–1939 голова Головної Еміграційної Ради, співредактор тижневика «Тризуб». Після 1945 р. займався науковою працею: засновник і довголітній голова Українського Академічного Товариства у Парижі (1946–1960), ініціатор і віце-президент Міжнародної Вільної Академії в Парижі (1952–1960), що об’єднувала екзильних вчених. Одночасно був представником українців у Міжнародній організації біженців (ІРО, 1948–1952) і співробітником французької організації для охорони біженців і бездержавних при Міністерстві закордонних справ (1952–1960).

Автор наукових праць: «Політика» (1918), «L’Ukraine, la Russie et les puissances de l’Entente» (1918), «L’Ukraine et le cauchemar rouge: les massacres en Ukraine» (1927), «Державність чи Гайдамаччина» (1931), «Без території. Ідеологія та чин Уряду УНР на чужині» (1934), «L’Ukraine contre Moscou, 1917» (1935); соціологічних й історіософічних праць: «Нариси з нової історії Европи» (1925), «L’histoire et la vie. Les lois, le hasard, la volonte humaine» (1957).

 

 

Дата і час

14 листопада 2018 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9