Світлини

Фото з важливих культурних подій

Далі>>

Аналітика

Про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Далі >>

Авторизація

     
 
 
     
     
 
 
     
     
 
 
     
 
 
Якщо у Вас є новини про події культурного життя України і Ви прагнете оперативно поділитися ними зі світом, надсилайте їх на електронну адресу info@i-pro.kiev.ua, або телефонуйте на номер гарячої лінії (098)970-75-01
День народження українського фольклориста-музикознавця, літературознавця, композитора Філарета Колесси

Цього дня 1871 року народився український фольклорист-музикознавець, літературознавець, композитор Філарет Михайлович Колесса.

У 1896 р. закінчив філософський факультет Львівського університету. У 1891–1892 рр. слухав лекції у Віденському університеті (зокрема курс гармонії у композитора А. Брукнера).

У 1898–1929 рр. викладав у гімназіях міст Львова, Cтрия, Cамбора.

У 1906 –1907 рр. – учасник слов’янського семінару В. Ягича.

З 1909 р. – дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, з 1929 р. – голова його Етнографічної комісії. З 1929 р. – академік ВУАН. У 1933 р. був виключений з ВУАН, у 1939 р. поновлений.

З 1939 р. – професор і завідувач кафедри Львівського державного університету ім. І. Франка, з 1940 р. – директор Львівського етнографічного музею і Львівського відділу Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії АН УРCР.

Підтримував творчі зв’язки з В. Гнатюком, К. Квіткою, М. Лисенком, Лесею Українкою, І. Франком.

Філарет Колесса започаткував в українській фольклористиці структурно-типологічні дослідження народної музичної творчості, розглядав її пам’ятки у зв’язку з історичним процесом та в порівнянні з фольклором інших слов’янських народів. Виступив з дослідженнями пісенної ритміки і мелодики – «Ритміка українських народних пісень» (1907); «Мелодії гаївок» (1909). Вивчав окремі жанри української пісенної творчості, насамперед думи – «Мелодії українських народних дум» (1910–1913); «Варіанти мелодій українських народних дум, їх характеристика і групування» (1913); «Про ґенезу українських дум» (1921); «Формули закінчення в українських народних думах у зв’язку з питанням про наверствування дум» (1935); «Хмельниччина в українських народних піснях і думах» (1940); висунув гіпотезу про зв’язок дум з народними голосіннями.

Працював над регіонально-фольклористичними дослідженнями, класифікував народнопісенні діалекти – «Народні пісні з Південного Підкарпаття» (1923); «Народні пісні з Галицької Лемківщини» (1929); «Народні пісні з Підкарпатської Русі» (1938); «Народна музика на Поліссі» (1939).

Розглядав питання історії розвитку фольклору: «Огляд українсько-руської народної поезії» (1905); «Українська народна пісня на зламі XVII-XVIII віків», «Українська народна пісня в найновішій фазі свого розвитку» (обидві – 1928); «Українська усна словесність» (1938). Досліджував взаємозв’язки фольклору і з літературою – «Про віршову форму поезій Маркіяна Шашкевича» (1911); «Cтудії над поетичною творчістю Т. Шевченка» (1939); «Народнопісенна ритміка в поезії Івана Франка» (1941); «Леся Українка і український музичний фольклор» (1946), і з музикою – «До питання про український музичний стиль» (1907); «Народний напрям у творчості Миколи Лисенка» (1913).

Cтворив численні обробки народних пісень, хорові композиції у фольклорному стилі («Обжинки», «Гагілки»), пісні на слова Т. Шевченка («Утоптала стежечку», «Якби мені черевики», «Ой умер старий батько», «Було колись – в Україні…»), О. Олеся («Ой чого ти, тополенько…»), О. Маковея («Помер рекрут») та інших поетів.

 

 

 

Дата і час

20 листопада 2018 року

Календар подій

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9